Адвокатська група України представила інтереси ТОВ «ЄТС-Київ», під час оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, винесених ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, яким компанії було визначено грошове зобов’язання на загальну суму 5 450 761,00 грн. Податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки, складеного за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2007 до 31.12.2009.

Податкова інспекція, в обґрунтування порушення компанією пп.7.2.6. п.7.2., пп.7.4.5. п.п. 7 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначила, що ТОВ “ЄТС-Київ” не мав права включати до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, що виписані контрагентами в різних податкових періодах, а надійшли до позивача із «запізненням» в одному періоді, без документального підтвердження їх отримання у періоді включення позивачем до податкового кредиту. Оскільки, на думку, перевіряючих платник податків мав таке право тільки у разі наявності у нього конверту, який повинен бути направлений контрагентом рекомендованим листом з повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля. Такий висновок, перевіряючи зробили виходячи зі змісту пп 7.2.3 п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про ПДВ», який визначає, що податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом і тому відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення. У зв’язку з тим, що у нашого клієнта були відсутні конверти, оформлені відповідно до цього порядку, то, на думку, податкової інспекції суми ПДВ включені ТОВ “ЄТС-Київ” неправомірно до податкового кредиту, і тому нарахував грошове зобов’язання з ПДВ у сумі 3 473 739,00 грн. – за основним платежем та застосував штрафні санкції у сумі 1 736 870,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року наші позовні вимоги були задоволені повністю, суд зазначив, що оскільки порядок, на який посилається податкова інспекція визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тобто цей Порядок визначає вимоги щодо надсилання поштових відправлень (розрахункових документів і декларацій) платниками податків тільки до податкового органу, а не регулює пересилання поштових відправлень між платниками податків. Крім того, сам закон про податок на додану вартість, який є спеціальним законом не встановлює обов’язкової умови для включення до податкового кредиту сум ПДВ - наявність у платника податку документального підтвердження отримання податкової накладної «із запізненням».