Ми з дружиною прожили 12 років у шлюбі. Маємо двох неповнолітніх дітей: доньку (10 років) та сина (6 років). Рік тому ми розірвали шлюб. Я залишив своїй колишній дружині двокімнатну квартиру, будиночок у селі, не відмовляюсь від участі у вихованні дітей, підтримую їх матеріально і не відмовляюсь від участі у вихованні. Я також пропонував, щоб донька залишилася жити з моєю колишньою дружиною, а син проживав зі мною, оскільки хлопцю потрібно спілкуватися з батьком, мати чоловічий приклад і підтримку. Син згоден переїхати жити до мене, утім, моя колишня дружина категорично заперечує проти цього, оскільки вважає мене ініціатором розлучення. Мені всіляко забороняють спілкуватися з дітьми, підтримувати їх і допомагати. Яким чином можна вирішити цю ситуацію?

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про охорону дитинства” батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Приєднавшись до Конвенції про захист прав дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ), Україна взяла на себе обов`язок докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою. Частина 2 ст. 155 Сімейного кодексу України встановлює, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Декларацією прав дитини, затвердженою резолюцією Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 20 листопада 1959 року № 1386 (XIV), передбачено, що дитині повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та умови, які дозволили б їй розвиватись фізично, інтелектуально, морально, духовно, і в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом в умовах свободи та достоїнства. Наведені норми були відтворені у ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства”. Декларація прав дитини також містить принцип 6, за яким дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Дитина повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитини не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини , бути розлучена з своєю матір`ю. За сталою практикою під час слухання справи про розлучення суд визначає місце проживання неповнолітніх дітей саме з матір'ю, а батькові надається право і можливість безперешкодно спілкуватися з дітьми. Утім, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Сподіваюся, що Вам стане сил знайти компромісне рішення керуючись, в першу чергу, інтересами Ваших дітей, а не власними образами. Це прекрасно,що ви маєте бажання виховати зі свого сина справжнього чоловіка, утім прошу Вас не позбавляти своєї підтримки і Вашу донечку.

Переглянути всі консультації
Новини компанії
25 Квітня 2014
5 квітня 2014 постановою Центральної виборчої комісії України № 366 директор ТОВ "Адвокатська група України" Володимир Шахрай був зареєстрований довіреною особою кандидата на пост Президента України Порошенка Петра Олексійовича по 105 та 110 виборчих округах з центрами, які знаходяться у м....
Детальніше
15 Квітня 2013
15.04.2013 року набрала чинності постанова КМ України № 111 від 11.02.2013 року, згідно якої внесено зміни до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306. Так, зокрема нововеденням стало те, що...
Детальніше
Консультації

Добрий день! Я працюю каменярем на будівництві, в період з жовтня по грудень місяць у зв'язку із відсутністю об'єму роботи, я та решта членів моєї бригади не виходили на об'єкт. Чи можна вважати мою відсутність на роботі з поважних причин, викликаною відсутністю об'єму робіт на об'єкті будівництва, для подальшого врегулювання фінансових питань з керівництвом підприємства. Дякую.

Детальніше

Доброго дня! Нещодавно я створив сайт з продажу аксесуарів для мобільних телефонів, не зареєстрований як фізична особа-підприємець. Які можуть бути застосовані до мене штрафні санкції у такому випадку?

Детальніше
Проекти
Клієнт:
Служба автомобільних доріг у Київській області - оскарження акту перевірки КРУ Контрольно-ревізійним управлінням Київської області проведено планову перевірку фінансово господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Київській області за період з 01.06.2008 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки Контрольно-ревізійним управлінням направлено вимогу від...
Детальніше
Клієнт:
ТОВ "Єдина торгова система-Киев" оскарження податкових повидомлень ДПІ Адвокатська група України представила інтереси ТОВ «ЄТС-Київ», під час оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, винесених ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, яким компанії було визначено грошове зобов’язання на загальну суму 5 450 761,00 грн. Податкові...
Детальніше